Про оцтову пробу. Частина 2.

Дві корисні поради:

  1. Часові проміжки та швидкість реакції як нормальних, так і патологічних видів епітеліїв на оцтову кислоту корелюють з концентрацією розчину оцтової кислоти (3 % або 5 %). Розчин оцтової кислоти щоразу має бути однакової концентрації для того щоб лікар загалом завжди міг правильно оцінити ступінь та швидкість реакції в залежності від стану епітелію, а не від концентрації розчину. Наприклад, якщо лікар звик працювати з 5 % розчином оцтової кислоти, тоді цей розчин щоразу (кожна нова порція) має бути такої концентрації.
  2. Прозорий або білий слиз шийки матки утруднює візуалізацію епітелію, не дозволяє оцінити стан стику епітеліїв або виявити атиповий епітелій. Необхідно звертати увагу на те, щоб епітелій контактував з діагностичними розчинами на пробах і не був накритий та захищений слизом. Подеколи потрібно додавати або повторно наносити діагностичний розчин на ділянки епітелію, особливо ті, які вкриті слизом.

Перша порція оцтової кислоти використовується для коагуляції і полегшення видалення позаклітинного цервікального слизу з поверхні шийки матки. Подальші порції оцтової кислоти наносять безпосередньо на епітелій шийки матки.