Кольпоскопія

Кольпоскопія — діагностичний метод огляду слизової шийки матки, стінок піхви, вульви з додатковим освітленням і збільшенням за допомогою кольпоскопа. Метод обстеження є безконтактним і безболісним.

Кольпоскопію проводять спеціально підготовлені лікарі — акушери-гінекологи та онкогінекологи — у разі наявності в пацієнтки аномального цитологічного мазка (пап-тесту), за наявності аномальних утворень на слизовій геніталій під час візуального огляду й огляду в дзеркалах.

Також індивідуально кольпоскопічне дослідження можна проводити рутинно в комплексному обстеженні з цитологічним дослідженням (і тестуванням на вірус папіломи людини 16, 18 типів у жінок віком понад 30 років) для підтвердження норми шийки матки.

Дуже важливим кольпоскопічне дослідження є в пацієнток у процесі спостереження після закінчення лікування дисплазії та раку шийки матки.

Кольпоскопія проводиться практично в будь-який день менструального циклу, за винятком днів менструальної кровотечі. Напередодні за 6–7 днів не можна відвідувати гінеколога та забирати матеріал для цитологічного дослідження, оскільки відбувається порушення цілісності епітеліального покриву і злущування патологічного епітелію з поверхні шийки матки. Дослідження може бути в такому разі неінформативним і призвести до помилково негативного результату (тобто пропустити — не діагностувати — не виявити патологію!).

Під час проведення кольпоскопії жінка розміщується в гінекологічному кріслі. Лікар виводить шийку матки в гінекологічних дзеркалах і оцінює загальний вигляд слизової та вагінального секрету. На першому етапі акуратно за допомогою інструмента з ватним стерильним тампоном знімає слиз, секрет і патологічні виділення, якщо вони є. Ще раз оглядає шийку матки в кольпоскоп — це так звана проста кольпоскопія.

На наступному етапі лікар починає проводити кольпоскопічне дослідження зі спеціальними пробами та діагностичними розчинами — розширену кольпоскопію. Спочатку виконує пробу з оцтовою кислотою. Зазвичай використовують 3–5% водний розчин оцтової кислоти. З лійки лікар поливає слизову шийки матки розчином оцтової кислоти й очікує приблизно 30 секунд для взаємодії з епітелієм. У цей момент жінка може відчувати легке печіння. Особливо в разі, якщо є будь-які запальні зміни в епітелії або мікротріщини. Такі відчуття швидко регресують. Лікар проводить кольпоскопічне оцінювання слизової шийки матки та піхви. Патологічні епітеліальні тканини на оцтовій пробі досить сильно біліють, змінюють своє забарвлення — це називається позитивною реакцією на оцтову пробу, а епітелій називають оцтовобілим. Прояв можливий у різних варіаціях білого кольору — від ніжного в разі легкої дисплазії до густого молочного-білого в разі дисплазії епітелію шийки матки на важкій стадії та раку. Також оцінюють місце стику двох видів епітеліїв — циліндричного й багатошарового плоского. Місце стику необхідно обов’язково візуалізувати. У деяких ситуаціях анатомічна структура шийки матки є такою, що це зробити неможливо. У такому разі діагностика патології шийки матки проходить за дещо іншими алгоритмами. Також оцінюють зовнішні межі патологічного вогнища, склепіння та стінки піхви.

Після цього проводять оцінювання з водною пробою Люголя. Водний розчин Люголя містить йод. Якщо в пацієнтки є алергія на йод, необхідно попередити лікаря про це. Водний розчин Люголя забарвлює нормальний багатошаровий плоский епітелій у темно-коричневий колір, і це забарвлення може триматися досить тривалий час. Нормальний багатошаровий плоский епітелій слизової генітального тракту жінки містить глікоген. Забарвлення в шоколадно-коричневий колір якраз і зумовлене взаємодією йоду з глікогеном. Усі інші види типового й атипового епітелію своєрідно та закономірно реагують на водний розчин Люголя, і ці види забарвлень лікар оцінює під час проведення кольпоскопії. Пацієнтці необхідно пам’ятати, що після проведення розширеної проби з розчином Люголя певний короткий час після дослідження можуть з’являтися коричнево-жовті виділення зі статевих шляхів.

Якщо під час кольпоскопічного дослідження лікар виявив аномальну кольпоскопічну ділянку епітелію — а досвідчений фахівець завжди, зазвичай, уже чітко знає, якому виду дисплазії або раку вона може відповідати, — то проводить прицільну біопсію шийки матки для гістологічного підтвердження діагнозу. Біопсія шийки матки обов’язково має бути прицільною, тобто під контролем кольпоскопа. Не можна проводити біопсію шийки виключно під візуальним контролем (неозброєним оком). Єдиний виняток — це клінічний рак, тобто рак шийки матки, який видно неозброєним оком. Необхідно знати та пам’ятати, що діагноз передпухлинної та пухлинної патології шийки матки фактично виставляють тільки після гістологічного підтвердження. Матеріал біопсії передають на гістологічне дослідження до морфологічної лабораторії. У деяких клінічних випадках необхідно проводити цервікальний кюретаж, або іншими словами — зіскрібання зі слизової цервікального каналу — для гістологічного дослідження.